Блог

Історія виникнення меблів

Пошук

  09.07.2015

Слово " меблі " має французьке походження (з латинської mobile – рухомий через французьке meuble – рухлядь, рухоме майно) . Це предмети призначені для побутових та виробничих потреб людини, які можливо переміщувати, щоб зберігати всі необхідні речі та інструменти, для створення комфорту та затишку в оселі.

У кочових племен, які постійно переміщались, проживали на різних територіях з різним кліматом та проводили більше часу в помешканнях, меблі виникли найшвидше. Це були первісні меблі з каміння або стовбура дерева. У Стародавній Греції і Римі для створення меблів використовували всі різновиди мармурових порід, бронзи. У Західній Європі широко використовували меблі з дерева, які були легкими та зручними у використанні. За допомогою праці майстрів–меблярів, оздоблювали художнім різьбленням, інкрустацією (прикрашали вироби різнокольоровими шматочками твердих матеріалів), позолотою. Цим вони досягли високої художньої довершеності та декоративного мистецтва.

Завдяки цьому меблі були розділені по епохах і мистецьких стилях, таких як:

 - меблі доби Готики (Виникла каркасна система побудови, що дала можливість зробити меблі легшими, міцнішими і різноманітними за формою. З’явились меблі з використанням різьби, в орнаментах яких переважали рослинні мотиви та зображення сцен із побутового життя. При виготовленні меблів також широко використовувалась оковка залізними смугами.); 

- меблі доби Відродження (Перехідний період в розвитку країн Західної і Центральної Європи. Батьківщиною стилю Ренесанс (Відродження) була Італія. В епоху Ренесансу формотворення має вже послідовний характер: предмети інтер'єру спочатку створюються у вигляді проектів на папері, і лише потім їх виконують на матеріалі. В ці часи меблі в помешканнях починають відігравати більшу роль. Головним предметом інтер’єру багатих домів залишається виріб – так звана кассапанка – скриня-лавка зі спинкою та підлокітниками (весільна скриня). Над декором меблів працювали відомі художники Італії епохи Відродження, як Пьєтро делла Франческа, Сандро Ботічеллі, Джовані Белліні, саме це сприяло розквіту меблевого мистецтва. Використовуються декоративні елементи з багатою позолотою, розписом і мозаїкою. З’являються нові меблі: бюро-конторки, м’які крісла.);  

- меблі доби Бароко ( Епоха декоративного стилю. Меблі стають все більш динамічних форм, завдяки великій кількості прикрас, різноманітним ліпленням на карнизах, розкішним різьбленням та крученим колонам. Основними предметами інтер’єру стають шафи, бюро-кабінети, столи письмові, м’які крісла та стільці. Оббивкою для меблів служить гобеленова штучна тканина з великим малюнком тварин, рослин, птахів, квітів.); 

- меблі доби Класицизму (Хвилю класицизму підтримує Франція. Меблі того часу не перевантажені деталями, пишні, проте холодні. Все більшого поширення набувають комоди, секретери з ніжками прямих форм, дамські бюро, письмові столи. Переважає фактура дерева, а не позолота.); 

 - меблі доби Модерну і Функціоналізму (Ця доба характеризується швидкою зміною моди на меблі. З’являються більш скромні лаконічні меблі, невеликих розмірів, простих форм із заокругленими лініями без зайвих прикрас, використовувалось асиметричне рішення композицій. Дуже поширеними стають меблі у вигляді шаф із висувними шухлядками, вітрини, стелажі різних розмірів, робочі столи, дивани і софи. Меблі в стилі модерн були дуже різні. У нових композиціях «Батьки» цього стилю прагнули створити комфорт, затишок, функціональність і зручність.) 

В даний час меблі створюються за проектами інженер-технологів та архітекторів. Завдяки сучасним технологіям виробництва та використанням новітніх матеріалів (пінопласт, пластмаса, алюміній), металу та різних порід дерев асортимент меблів збільшився, зменшилась їхня вага, вони стали практичними у побутовому використанні, високоякісними та доступними для людини. Краса меблевих елементів досяглась завдяки прояву фактури дерева і гармонійністю самої форми, зберігаючи зручність та легкість при вишуканості декору.

Вагомий відбиток в історії меблів зайняв побутово - соціальний вклад суспільства, розвиток стилів та моди, які характеризували естетичні смаки різних націй населення, їхні національні риси. Поряд з новітніми формами в меблях сучасне суспільство широко застосовує мистецтво " стайлінг ", представники якого підробляють сучасні меблі під " стиль Бароко " та стилі інших минулих епох, задовільняючи смаки буржуазії, яка охоче купує  меблі " під старовину ".